Творчество наших читателей

Творчество наших читателей

Любовь Нетесина-Похилевская – никопольчанка, 88 лет. Педагог по образованию и по призванию, более 40 лет преподавала в вечерней школе украинский и русский языки. Пишет стихи давно, и только сейчас друзья уговорили ее передать их в редакцию.


Желтые розы

Шесть желтых роз я принесла к могилке,

Пусть греют душу символы тепла.

Одна – как солнышко,

Другая – цвет свечи горящей,

А третья – цвет чистого огня.

Четвертая – как золото искрится,

А пятая – как свет у алтаря.

Шестая роза – нежности крупица,

Души моей потухшая заря.

Смотри с небес…

Взойди ко мне, родной мой,

И подари мне радость по весне.

А если нет возможности явиться,

То приходи ко мне хотя б во сне.


Мої квіти

Бузок розцвів у мене під віконцем,

Збудив у серці ніжні почуття,

А вітерець, зігрітий ніжним сонцем,

На мить влетів в відчинене віконце

Й подарував мені ще трішечки життя.

А у садочку зацвіли тюльпани,

Чарівні, ніжні вісники весни.

За ними півники, духмянії нарциси,

Півонії, жоржини.

Ось-ось ромашки дружно зацвітуть,

Потім троянди, ніжнії лілеї

Зустрінуть літо, весну проведуть.

А восени ще й айстри, хризантеми,

Ще й чорнобривці квітнуть на межі.

Як затишно, як весело в садочку.

Чому ж тоді так сумно на душі.


 

 

 

 





  • winkwinkedsmileam
    belayfeelfellowlaughing
    lollovenorecourse
    requestsadtonguewassat
    cryingwhatbullyangry
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив