Штрафні санкції, ЄСВ та ПДВ

Штрафні санкції, ЄСВ та ПДВ

За порушення порядку взяття на облік платника податків у контролюючому органі Податковим кодексом України передбачені штрафні санкції

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що згідно із п.117.1 ст.117 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ,

- тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 510 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення,

- тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.

Дитячі новорічні подарунки придбано за рахунок роботодавця: чи буде база нарахування ЄСВ?

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно п.1 частини 1 ст.7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для роботодавців – підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Cкладові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5 (далі – Інструкція №5).

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Перелік).

Відповідно до п.3.23 розділу ІІІ Інструкції №5 та п.8 розділу I Переліку вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування ЄСВ.

Отже, не є базою нарахування ЄСВ вартість дитячих новорічних подарунків, придбаних за рахунок коштів роботодавця.

До уваги платників ЄСВ!

Нікопольська ОДПІ інформує, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), умови та порядок його нарахування і сплати регулюються виключно Законом України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464).

Пунктом 1 частини першої ст.4 Закону №2464 визначено, що платниками ЄСВ, зокрема, є роботодавці.

Платник ЄСВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ (п.1 частини другої ст.6 Закону №2464).

Згідно частини шостої ст.25 Закону №2464, за рахунок сум, що надходять від платника ЄСВ або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми ЄСВ зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Отже, якщо платник ЄСВ має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, то такі суми погашаються за рахунок сплачених сум ЄСВ у порядку календарної черговості їх виникнення.

Дохід, отриманий фізичною особою за межами території України, не є базою нарахування ЄСВ

Враховуючи положення частини першої ст.7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП), сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями, та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Статтею 4 розділу ІІ Закону №2464 визначені особи, які є платниками ЄСВ. Громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України згідно цієї статті не є платниками ЄСВ в обов’язковому порядку.

Відповідно до частини першої ст.10 Закону №2464 громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату ЄСВ. Такі особи, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного у договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Отже, дохід, отриманий фізичною особою за межами України, не є базою нарахування ЄСВ, оскільки дохід отримано поза межами трудових відносин на території України. При цьому, громадяни України, які працюють за її межами, мають право на добровільну сплату ЄСВ у разі заключення договору про добровільну участь на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Для реєстрації платником ПДВ правильно враховуємо обсяг операцій

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 мільйон гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Згідно із п.182.1 ст.182 ПКУ якщо особа, яка відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою.

При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з ПКУ, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати визначення термінів «постачання товарів та «постачання послуг» і приймати до уваги обсяги такого постачання протягом останніх 12 календарних місяців.

Якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, продавцю було повернуто раніше поставленні ним товари/послуги, або при поверненні продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги, то обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації.

Зворотня тара: відображаємо у податковій накладній

Нікопольська ОДПІ інформує, що відповідно до п.16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 таблична частина податкової накладної складається з двох розділів: А і Б.

До розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, зокрема:

- у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;

- у рядку Х зазначаються дані щодо зворотної (заставної) тари.

Вартість тари визначається у договорі (контракті) як зворотна (заставна) і не включається до бази оподаткування, а зазначається в рядку Х розділу А податкової накладної як загальна сума коштів, що підлягають сплаті.

Оподаткування ПДВ в області кінематографії зазнало змін

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 03.12.2017 набрали чинності Закони України від 07.11.2017 №2176-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» (далі – Закон №2176) та від 07.11.2017 №2177-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» (далі – Закон №2177).

Внесеними Законом №2176 змінами, тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) операції:

1)з постачання національних фільмів, визначених Законом України від 13.01.1998 №9/98-ВР «Про кінематографію» зі змінами та доповненнями виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виробництва національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, з постачання робіт та послуг з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, а також з постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, з постачання робіт та послуг із збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини;

2) з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, демонстраторами, розповсюджувачами та/або організаціями мовлення (публічними сповіщувачами);

3) суб’єктів кінематографії, яким відповідно до Закону України від 23.03.2017 №1977-VIII «Про державну підтримку кінематографії в Україні» (далі – Закон №1977) надається державна підтримка, з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини, та товарів, призначених для використання у кінематографічній діяльності, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 3706, 3920 73 10 00, 3923 40 10 00, 8525, 8529, 9002, 9007, 9010, 9405. Порядок, обсяги та умови ввезення на митну територію України зазначених товарів визначаються Кабміном. У разі нецільового використання таких товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Крім того, внесеними Законом №2177 змінами, тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в митний режим імпорту товари, що входять до складу національної кінематографічної спадщини, та товари, призначені для використання у кінематографічній діяльності, що ввозяться на митну територію України суб’єктами кінематографії, яким відповідно до Закону №1977 надається державна підтримка, за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 3706, 3920 73 10 00, 3923 40 10 00, 8525, 8529, 9002, 9007, 9010, 9405. Порядок та обсяги ввезення зазначених товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.

Закони №2176 та №2177 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 02.12.2017 №226.

Податкова накладна: порядок заповнення

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що згідно із п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) форма та порядок заповнення податкової накладної (далі – ПН) затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №1307) до роділу «Б» ПН вносяться, зокрема, такі дані:

- до графи 2 - номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця);

- до граф 3.1 та 3.3 – код товару згідно УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;

- до граф 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг.

Графи 4 та 5 заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженого наказом Держстандарту України від 09.01.1997 №8 (далі – КСПОВО), чинного на дату складання ПН:

• у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.

У разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у п.11 Порядку №1307, у графі 4 вказується «грн».

У разі, якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, то:

• у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах;

• у графі 5 зазначається код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО. У разі, якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, то графа 5 не заповнюється;

• у графі 6 зазначається кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;

• у графі 7 зазаначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ. Графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством;

• у графі 8 зазначається код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

Система моніторингу оцінки ризиків при реєстрації податкових накладних буде тимчасово призупинена

За повідомленням прес-служби ДФС України Верховна рада України прийняла в другому читанні та в цілому зміни до Податкового кодексу України, відповідно до якого вводяться нові тимчасові правила реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК).

Всі ПН, реєстрація яких зупинена відповідно до критеріїв оцінки ступеня ризиків, мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі з 02.01.2018.

Ця норма не буде розповсюджуватися на такі ПН/РК:

- станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення та документи;

- станом на 1 грудня 2017 року прийнято рішення про відмову в реєстрації та по яких не розпочаті процедури адміністративного або судового оскарження.

ПН, реєстрація яких зупинена з 1 грудня та по яких платником податку після 1 грудня подані пояснення і копії документів мають бути прийняті протягом 5 робочих днів. У разі, якщо у цей строк не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК, реєстрація таких ПН здійснюється на наступний робочий день, за днем закінчення терміну розгляду пояснень і документів платника податку.

Нові норми вступають в силу з наступного дня після опублікування закону.

СМКОР призупиняє дію на два місяці. За цей час від набрання законом чинності Кабінет міністрів має визначити новий порядок дії системи блокування ПН.

Отримувачу послуги видано касовий чек: коли буде право на податковий кредит?

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.1.1 ст.1 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями  (далі – ПКУ) правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

До складу податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення платником ПДВ операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п.«а» п.198.1 ст.198 розділу V ПКУ).

Підпунктом «б» п.201.11 ст.201 розділу V ПКУ визначено, що підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної (далі – ПН), є, зокрема касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку). У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням ПДВ, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Отже, якщо касовий чек містить суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника) і сума придбання по ньому не перевищує 200 грн. за день (без урахування податку), то такий чек для отримувача товарів/послуг є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної.

Більше інформації шукайте в розділі Податкова інформує

Сектор організації роботи


Источник: 0566.com.ua




  • winkwinkedsmileam
    belayfeelfellowlaughing
    lollovenorecourse
    requestsadtonguewassat
    cryingwhatbullyangry
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив